Великі цілі досяжні — до нас це перевірило вже багато людей. Всі в той чи інший спосіб зараз цим зайняті. Наприклад, дизайнер в офісі, де ми працюємо, впевнено крокує до великої цілі — досконалої фізичної форми. Тому кожні сорок хвилин в неї на моніторі з'являється поп-ап-нагадування — піди, розімнися. І вона іде і розминається, вона така молодець, в неї велика ціль. Всі ми її підтримуємо, всі нею пишаємося.

Що було би, подумали ми, якби так само кожні сорок хвилин хтось вставав від роботи і йшов кудись усамітнитися, щоби почитати книгу? А якби за обідом, в очікуванні всіх учасників зустрічі, хтось один з ввічливою посмішкою виключався з загальної розмови і відкривав перед собою книгу — як заглядають в таких випадках в телефон чи планшет? Страшно навіть подумати також про те, якби в нецікавому оточенні, якого не вдається ситуативно позбутися, хтось просто заглиблювався в читання — так, як в транспорті чи в спортзалі в навушниках слухають власну музику замість тієї, яка звучить навколо.

Така людина була би — нероба, хам, дивак, ненормальна, несоціальна людина. Такими людьми упродовж року тепер станемо ми.

Не одразу, але в ресторанах все-таки звикли до того, що люди, котрі прагнуть здорово і по-своєму харчуватися, приносять з собою соки, суміші і страви в ланч-боксах, а потім це стало модно і цікаво. Хто не проходив програму детоксу — той принаймні має консультанта зі здорового харчування. Не одразу прийнятним був спортивний одяг, кросівки, велика сумка, рум'янець, але тепер в офісах і коворкінгах встановлюють душові, і хто не їздить на роботу на велосипеді, тренуючись до змагань — той хоча би зранку перед усіма справами заходить у спортзал чи біг півмарафон.

Ми теж хочемо здоровий спосіб життя і правильне харчування — для мозку і серця. Ми хочемо емоцій і знань, досвідів, уяви, історії.

400 книг за 365 дней на Buro 24/7

Ми вибрали багато читати. Про це зараз багато говорять, але чомусь ніхто цього не робить — тобто читати ніби-то модно, круто, потрібно, але пробіжка, прокачаний фейсбук чи популярний інстаграм і баночки з рідкою їжею "я на детоксі" чомусь в тренді в дії, а читання тільки на словах.

В Україні найменший відсоток людей, що читають, з усієї Європи. 50 % українців не читає взагалі. Ще половина прочитали в 2014-му менше 5 книг за рік.

Ми хочемо читати весь час. Ми прочитаємо по 200 книг українською мовою впродовж року. Це суттєво поліпшить загальну статистику, тобто наш випадок розбавить в цифрах тих, хто до п’яти книг на рік або зовсім ні. Це буде весело і складно: нам доведеться багато думати і дуже добре структурувати свій час  роботу, розваги, подорожі, творчість. Це, очевидно, сильно змістить нам приорітети. І, думаємо, це дуже нас збагатить  з голови, зрештою, не можна дістати те, чого туди не поклав. Ми за накопичення інтелектуального капіталу, ідей, за повільний час, зосередженість і книжку в руках  це, врешті-решт, красиво.

Щотижня ми писатимемо про своє інтенсивне читацьке життя, про книги, які ми прочитали, про ідеї, котрі вони для нас сформували, і в першу чергу  про досвіди, які ми з цим всім отримали. Ми стартуємо сьогодні, це День Бібліотек, які нікому тепер не потрібні, і в цей день колись Гутенберг видрукував першу паперову Біблію, яку тепер можна прочитати в вигляді картинок-цитат на Пінтерест. Великі цілі досяжні. Ставте власні читацькі цілі й приєднуйтеся до нас за тегом #bookchallenge_ua.

 

Читайте также: Почему Мишель Уэльбек – самый важный французский автор в мире?