Bookchallenge_ua  проект писателей Катерины Бабкиной и Марка Ливина, которые поставили себе цель прочесть 400 книг за год. Каждую неделю Buro 24/7 публикует отчет об их успехах и приключениях.


Інтернет програє книжкам. Фундаментально. З такою думкою я зіткнувся, коли почав писати свою останню в цьому році колонку про 5 кращих книг #bookchallenge_ua.

У першу чергу він програє як основа. Я поки що не знайомий з людьми, які, відкриваючи якийсь сайт, відчували б глибоку ностальгію чи сум за певними періодами життя, за традиціями, що пов’язані з цим сайтом, і таке інше. Але я знаю тих, хто, беручи до рук книгу зі свого дитинства чи юності, заходиться розповідями про те, як вдавав хворобу, аби залишитися під ковдрою та почитати, як втікав з дому, аби бути схожим на Тома Сойєра. Також я знаю тих, хто має окрему поличку, на якій досі зберігаються книжки видавництва "Веселка", що передаватимуться в спадок і обростатимуть історіями різних поколінь, які так добре слухати на реальних зустрічах з реальними друзями.

Він також програє як джерело інформації. Ціна наших знань в інтернеті вимірюється тарифним планом чи безкоштовною Wi-Fi-точкою, а також вмінням ставити собі обмеження у стрічках, заводити перспективні зв’язки, вчасно відписуватися від людей, які починають нас заперечувати. У інтернеті мало хто за щось відповідає, особливо ми, особливо за себе самих.

Bookchallenge_ua: Трахни нормальность

Кілька днів тому моєю стрічкою гуляв абсолютно беззмістовний пост про інформаційну мастурбацію, який усі шерили-шерили-шерили. Суть у тому, що ми міняємо досвід на знання і перетворюємо життя в постійний пошук 5 фактів про все на світі, які можна переслати своїм друзям чи запостити на стіну. Ця думка повністю заперечує баланс між знаннями як імпульсом до дії та досвідом як його результатом. У коментарях кілька людей навіть виголосили готовність зовсім не читати у 2016 році, а перейти до реальних дій. Мені здається, ця історія добре ілюструє неготовність багатьох користувачів інтернету критично осмислювати те, що вони бачать.

Bookchallenge_ua: Трахни нормальность

Натомість книги нам майже завжди надаються за рекомендаціями, ми їх обираємо згідно свого запиту чи стану душі. І мені здається, що зв’язки, які тягне за собою реальна книга, значно змістовніші за ті, що може дати нам інтернет. Я не зустрічав у мережі жодної не переказаної кимось фундаментальної думки, за виключенням хіба що слів нашого міністра внутрішніх справ: "Я такий, який є. Не ханжа і не ангел. Правда завжди правда. Не треба здаватися — треба бути".

Але невдовзі ми побачимо в дії нове покоління, повністю виховане на смартфонах та соціальних мережах, як свого часу ми були вихованими на бібліотечних формулярах та шерензі за зростом. Цілком можливо, що їхня колекція на полиці складатиметься з цитатників спільнот "Трахни нормальность" і "Чоткий паца", а захват у них викликатимуть фотки з древніми фільтрами інстаграма, який, цілком можливо, стане для них новим фундаментом для суму за тим, що вже не повернути.

Поки цього не сталося, тримайте мій особистий читацький топ-5 за 3 місяці #bookchallenge_ua, який не соромно прочитати кожному, українською, на самоті, а потім розповісти мені, чи сподобалося, чи ні. Розставляю у порядку пріоритету, від найважливішої, дуже сильно сподіваючись, що у вас вони також здобудуть важливе місце на особистих полицях:

1. Юнас Гассен Хемірі  "Монтекор. Унікальний тигр"

2. Володимир Єрмоленко  "Далекі близькі"

3. Ерленд Лу  "Доплер"

4. Ромен Гарі  "Життя попереду"

5. Ромен Гарі  "Обіцяння на світанку".

 

Читайте также: Bookchallenge_ua: Не викопуйте i не закопуйте. Колонка Катерины Бабкиной.