Юрий Филюк

сооснователь городской платформы "Тепле Мiсто"

управляющий компанией "23 ресторани"

ivano-frankovsk-destination

О своем проекте

Я досить випадково повернувся з Києва в Івано-Франківськ і разом з друзями зайнявся тут новим бізнесом. Але через два-три роки перебування у малому місті, коли ти до цього жив у столиці, стає складно. У тому плані, що не вистачає динаміки, хочеться амбітних проектів. В результаті перед нами постало питання: повертатися до Києва чи залишатися і щось змінювати в Івано-Франківську?

Ми почали цікавитись тим, як змінюються міста, як відбувається трансформація суспільства, і дійшли висновків, що розвивати середовища треба завдяки об’єднанню людей та, що важливо, змінювати логіку мислення з "чекати, поки хтось прийде і зробить" на "давайте подумаємо, що ми можемо зробити самостійно і з ким об’єднатися". Так виникла платформа "Тепле місто".

Дійсно, один із найвідоміших на всю Україну наших проектів — громадський ресторан Urban Space 100. Його унікальність в тому, що ми зуміли обєднати інтереси різних гравців з моментальним виходом на додану вартість. Ми об’єднали 100 соціальних інвесторів (кожен з них виділив для створення закладу по тисячі доларів), отримавши таким чином можливість реалізувати свою потребу. Потреба віддавати все ж таки є у кожної людини.

ivano-frankovsk-destination

Управлінням ресторану за 20 % від чистого прибутку займається управлінська бізнес-компанія. Громада, в свою чергу, отримала хороший простір, де часто відбуваються різні події, переважно безкоштовні. Отримані інвестиції не треба нікому повертати, а 80 % усіх коштів, зароблених Urban Space 100, ми перенаправляємо на розвиток міста, різні соціальні проекти. Тобто виграли абсолютно всі, і вже з першого місяця існування проекту. 100 підприємців здійснили разову інвестицію, а далі вони тільки вирішують, на які проекти з розвитку міста направляти кошти.

Окрім цього, "Тепле місто" має різні урбаністичні проекти, мистецькі, існує програма розвитку велоінфраструктури, ми також розробили візуальний стиль міста, який потрапив у шорт-лист Канського фестивалю з реклами у 2014 році.

У наших найближчих планах  відкриття Urban Space в Києві.

ivano-frankovsk-destination

Об особенностях Ивано-Франковска

Тут зараз йдуть консолідовані процеси серед бізнесу і громадянського суспільства. Це зміни, які йдуть знизу вверх і, важливо, що мають певний системний характер. Я люблю Франківськ за те, що це тут можливо.

Ще люблю його за те, що він компактний, теплий, тут можна ходити пішки, їздити на велосипеді. Мені подобається його розмір. Це комфортне місто для життя, і ми прагнемо, щоб воно розвивалося саме у цій концепції.

Хочеться, щоб Івано-Франківськ був цікавий туристам інтелектуально. Не просто, щоб сюди їхали зібрати фотки чи випити пива в кожному кабаку. Навпаки  щоб приїжджали на конференції, на мистецьку подію, хороший фестиваль без шароварщини чи просто отримати цікавий досвід.

О любимом месте в городе

ivano-frankovsk-destination

Я багато часу проводжу в Urban Space 100. Аудиторія, що там збирається, — люди, з якими хочеться проводити час. Окрім цього, люблю періодично бувати біля озера, по центру ходити, в кав’ярні, де у мене багато робочих зустрічей.



Мария Козакевич

активистка, урбанист

ivano-frankovsk-destination

О своем проекте

Я давно захоплююсь історією міста, старовинними будинками, інтер’єрами під’їздів, читаю книжки на цю тему, часто фотографую. Відповідно, бачу, в якому деколи плачевному стані знаходяться пам’ятки архітектури. Просто спостерігати, як вони руйнуються, не можу, тому придумала ініціативу #ФранківськЯкийТребаБерегти, яку і підхопили франківчани.

Я переконана, що питання реставрації старовинних будинків, дверей, вікон, ліпнини повинно мати системний і комплексний підхід. Важливість збереження історичного обличчя міста має розуміти влада і самі мешканці. Часто буває так, що люди навіть не знають, що живуть або ведуть свій бізнес у пам’ятках архітектури. Виходить, що їх незнання знімає з них відповідальність. Мешканці та підприємці або не роблять нічого з незадовільним станом своїх будинків, або то такий непрофесійний "євроремонт", що йде лише на шкоду зовнішньому вигляду фасаду.

ivano-frankovsk-destination

Ініціатива досить молода і триває кілька місяців. Та все ж деякі напрацювання вже є. В рамках ініціативи проходить флешмоб-конкурс: коли відомі франківчани фотографуються на фоні старовинних дверей, а по опублікованих у місцевому виданні фото потрібно назвати адресу будинку з цими дверима, переможців очікує приз. Участь у ньому вже взяли відомі франківчани, серед яких письменник Тарас Прохасько, режисер франківського театру Ростислав Держипільський, художники Мирослав Яремак та Ірина Погрібна та інші. Окрім того, ми вже обрали п’ять старовинних дверей в середмісті, які плануємо відреставрувати.

Об особенностях Ивано-Франковска

Якщо чесно, я вважаю Франківськ унікальним містом. 365 років тому Станіславів будувався як ідеальне місто: місто-фортеця, з Ратушею на площі Ринок, вузькими вуличками і будинками, з палацом засновників міста всередині мурів. Місто між двома Бистрицями, місто — ворота в Карпати. З того часу багато змінилось.

Та головні орієнтири все ж залишились. На площі Ринок величаво стоїть вже четверта версія Ратуші, єдина в Україні, збудована у стилі модерн. Від мурів залишився один Бастіон. Місто було двічі у складі Польщі, і Австро-Угорщини, і Радянського Союзу, і кожна країна залишала свій слід. Це місто поєднувало різні національності: українців, поляків, євреїв, німців, вірмен — і таким чином згенерувало свою культуру, архітектуру, міську традицію.

Перше, що спадає на думку про Франківськ,  це те, що він компактний і якось по-сімейному затишний. Тут живе багато приязних і дружніх людей, які власне цю атмосферу в поєднанні з енергетикою старовинної архітектури і створюють.

Та все ж, як на мене, є ще багато над чим працювати. Не вистачає сучасних публічних просторів і грамотного використання вже існуючих площ, це хаотична забудова, яка не піддається ні генплану, ні здоровому глузду, це шанхайські рекламні вивіски, які затуляють не те що пам’ятки архітектури, а скоро й сонце затулять собою, це поганий фізичний стан старовинних будинків.

О любимом месте

Люблю гуляти з дітьми вулицями Шевченка і Тарнавського — там багато красивих старовинних сецесійних віл, багато прикладів гарного смаку і в той же час несмаку і безгосподарного споживацького користування.


Роман Малиновский

основатель издательства "Вавилонская Библиотека"

ivano-frankovsk-destination

О своем проекте

"Вавилонська бібліотека" — проект, який займається якісним виданням важливих книжок. Завдяки йому ми хочемо зробити найважливіші художні твори ХХ століття, які досі залишались поза увагою видавців, частиною українського мовного простору. Наша мета  видавати їх за найвищими стандартами: переклад, редагування, візуальне оформлення, поліграфія  все повинно бути відмінної якості.

ivano-frankovsk-destination

Свого часу мені таких книжок бракувало. Я розпочав цей проект, перш за все, як читач, якого цікавить перекладна література. Цільовою аудиторією "Вавилонської бібліотеки" є україномовне середовище. І не має значення, в якій частині планети воно знаходиться.

Об особенностях Ивано-Франковска

Франківськ  місто-атмосфера, місто-настрій. Неспішний, спокійний, в міру красивий, в міру невеликий. Це ідеальне місто на вікенд: приїхати, погуляти середмістям, випити кави, неспішно пройтися кількома скверами, сягнути парку, покружляти довкола озера. Франик  спокій і рівновага. Хоча для людей до 50  це не спокусливо. Коли сюди приїжджають мої друзі з інших міст, я показую їм роботи, які створили Zbiok Чайковський, Стах Шумський, Діма Микитенко, APL’315, Ян Здворак і AMOR. Ці художники створили мурали у публічному просторі в різних локаціях Франика. Мені видається, що поки що це найцікавіші процеси в місті.

ivano-frankovsk-destination

Думаю, що Івано-Франківськ  ідеальне місце для творчого дауншифтінґу. Якщо потрібно написати роман, сценарій або необхідне місце для малих мистецьких проектів, то він ідеально підходить для такої роботи.

Мені імпонує шарм Івано-Франківська, його настрій і ритм, але тотально виводить з себе побут, тому що він у Франику позбавлений шарму.

О любимом месте в городе

Подобаються всі франківські вулиці в липні та серпні, коли місто порожніє. Наприкінці літа воно стає схоже до Макондо з роману "Сто років самотності": незалюднене, спекотне, повільне. Місто-сієста. Бути у Франику в цей час — суцільний кайф.

Люблю вулички приватного сектору: Тарнавського, Красівського, Товарна, Шухевичів, Марічки Підгірянки, Новий Світ, Хмельницького, Ольги Басараб, Переяславська, Електрична, Індустріальна, провулок Матросової і багато-багато інших. Це вулиці, що оминають середмістя, вони несамовиті.


Анна Пашинская

инициатор создания общественного пространства "Шевченко Три"

ivano-frankovsk-destination

О своем проекте

Ідея простору "Шевченко Три" виникла досить природним шляхом — ми просто помітили місце з потенціалом і мали власні певні запити до публічних відкритих просторів Франківська. Тоді ми досить маленькою групою людей вирішили: "Все! Робимо дворик" — і презентували цю ідею франківчанам у громадському ресторані Urban Space 100. Так розпочався процес.

Суть ініціативи полягає у створенні прецеденту-історії, що може бути повторена будь-де у місті. Це історія про перетворення пасивних закритих просторів у публічні, такі, що активно і зручно використовуватимуться різними групами населення. На реалізацію колективного благоустрою не потрібно космічних сум — важливо лише налагодити механізм кооперації та взаємодопомоги: коли кожен зможе допомогти своїми силами, наприклад прибрати, зібрати конструкцію, привезти матеріалів і, звичайно, разом відпочити, провести час. Ми хочемо створити місце, що заживе власним життям разом із містянами; де можна комунікувати, ділитись, об’єднуватись, виражати себе, бути відповідальним за своє місто, створювати щось спільне.

Публічні простори — це слабке місце в українських містах. Не тому, що ми бідні або міська адміністрація щось пообіцяла та не зробила, а тому, що якісний громадський простір передбачає наявність якісного громадянського суспільства, яке зараз хоч і активно, але лише формується.

Об особенностях Ивано-Франковска

Я живу тут лише рік, але Франківськ дійсно чимось особливий. Не природою чи архітектурою, тут є щось ніби невидиме. Мої суб’єктивні відчуття в порівнянні з іншими містами, що це така собі франківська самозарадність. Тут місто швидко реагує і знаходить вихід із ситуації, дає собі раду. Наприклад, в країні несприятлива економічна ситуація, війна, але за дуже короткий час місто адаптувалось, перестало жалітись і знову почало щось створювати.

Я б радила їхати сюди за натхненням до праці, змін, за вірою, що ми все зможемо. Повчитись відповідальності за суспільне, навколишнє і вміння об’єднатись.

Але нам у Франківську треба працювати над нашою толерантністю, власною гідністю і повагою до іншого. Це могло б багато що покращити — від комунікацій між людьми, до, зокрема, того, як виглядає новозбудована архітектура.

О любимом месте в городе

ivano-frankovsk-destination

Це двір "Шевченко Три", де я майже живу це літо, де мені затишно у всіх аспектах — робота, відпочинок, люди навколо. Я обожнюю Urban Space, де є люди, яких люблю і з якими цікаво. І певне "бек ту бейзікс" — місце, де мені найспокійніше, найлегше думати в місті, — це біля води, біля міського озера, річки.


Евгений Самборский

художник, куратор

ivano-frankovsk-destination

О своем проекте

Я живу в Києві, але останні півроку більшість часу провів в рідному Франківську. У мене там було кілька проектів.

На початку року в Центрі сучасного мистецтва відбувся мій персональний проект "Ми ті, на кого ми чекали". Він був пов'язаний з певного роду перезапуском ЦСМу. Протягом двох місяців я робив ремонт у цьому приміщенні, де згодом відкрилась моя виставка, всі роботи з якої апелювали до цього простору або до місцевих подій, що мене цікавлять. Наступна робота була зроблена для фестивалю Porto Franko Gogol Fest, вона мала назву "Говорить Івано-Франківськ". Протягом двох тижнів я працював в психіатричній лікарні, і все, що ми створили разом з пацієнтами, потім було показано в місті, а фільм про це демонструвався в головній експозиції фестивалю. Третій проект — "Лабораторія друзів". Протягом місяця ми працювали в дитячому притулку і разом з дітьми створили спільну виставку, перетворили спортзал притулку в галерею. Також на запрошення резиденції для художників, куратором якої я є, в місто приїжджав польський художник Славомір Zbiok Чайковський і створив в місті нову потужну роботу "Свіжа фарба".

О современном искусстве в Ивано-Франковске

За останні два роки ситуація з мистецтвом значно покращилась. Важливу роль в цьому відіграє організація "Тепле місто", з якою ми робимо резиденцію і яка фінансує проекти для розвитку міста. Громадський ресторан Urban Space 100 також має програму грантів. Важливою для міста стала поява фестивалю Porto Franko Gogol Fest. Якось пожвавилась робота Центру сучасного мистецтва і окремих митців з його осередку. В місті відбулось вже кілька проектів західних художників.

На жаль, тут поки немає галерей як мінімум з нормальним для виставки інтер’єром, не говорячи вже про якусь професійну роботу, але сподіваюсь, що ця ситуація скоро зміниться. Наприклад, на Porto Franko Gogol Fest відкрилась галерея "Друкарня", і я вже чекаю на те, яка там буде наступна виставка.

Також у нас з’явилась постійно діюча виставка з п’яти муралів, котра географічно розташована таким чином, якщо відвідати їх усі, то одразу ж отримаєш екскурсію одними з найкращих місць і вулиць міста. Взагалі ситуація з муралами цікава тим, що в жодному місті України немає такої кількості потужних робіт, а якщо і є в Києві, то вони стають непомітними, через сотню інших ілюстрацій. Важливо не повторити київську ситуацію у Франківську.

Об особенностях Ивано-Франковска

Для мене він особливий кількома людьми, що тут живуть. Тим, що знаходиться близько до гір.

Франківськ досить тихий, комфортний і консервативний, але за останні два роки стрімко розвивається. Наприклад, тут відкрилось багато хороших закладів, так би мовити "на рівні", де можна добре провести час. Місто тепер як пластилін, котрий розім’яли до такого стану, що з нього можна щось ліпити, однак важливо ліпити разом, аби отримати модель такого міста, в котрому буде місце для всіх мешканців.

Водночас мені і не подобається франківська комфортність та компактність  мені тут буває надто тісно. Не подобається, що компетентні в мистецькій, педагогічній сфері люди не можуть згрупуватись і вплинути на роботу, наприклад, художнього музею, інституту мистецтв. Це надзвичайно важливі інституції, котрі знаходяться в летаргічному сні. Хотілось би, щоб тут відбувалось ще більше мистецьких подій.

О любимом месте

Вулиця Івана Франка, вулиця Короля Данила, міське озеро, вулиця Незалежності, починаючи від вулиці Франка і аж до річки Бистриці, все, що від залізничного вокзалу йде в сторону гір повз колію, район біля 21 школи, парк Шевченка, біля двох франківських річок. Там всюди видно повільне домінування природи над тим, що створене людьми.


Александр Балтушев

продюсер фестиваля Porto Franko Gogol Fest

ivano-frankovsk-destination

О своем проекте 

Porto Franko Gogol Fest був першим таким фестивалем для Франківська і, мабуть, першим подібним в Україні, адже основною "фішкою" стала співпраця двох великих і унікальних фестивалів — Porto Franko і ГогольFEST. Ми намагалися створити співпрацю на всіх рівнях. Наприклад, дати можливість українським митцям працювати з іноземцями, обмінюватися досвідом та творити спільно. Цей фестиваль об’єднав у собі не тільки усі жанри мистецтва, а й зібрав навколо себе чимало потужних особистостей, які творили цю нову культурну історію для Івано-Франківська.

Ідея з’явилася в моїх друзів, вони дуже вболівають за Франківськ. Я теж його люблю. Це місто як нова сторінка, тут можна творити щось по-справжньому нове, і нам стало цікаво  чи готовий Станіславів зустріти такий фестиваль як ГогольFEST. Здивувало те, що реальність перевершила наші очікування.

Впродовж п’яти днів відбулося понад 1000 акцій різного мистецького жанру. На правду здивувало те, наскільки франківці культурно підготовлені та активні,  усі локації були переповнені людьми. Потішило й те, що Франківськ відвідало чимало туристів.

Ми з самого початку ставили собі запитання: "Чи потрібне сучасне мистецтво Франківську?". Тепер точно знаємо, що потрібно, але реакція дійсно була різною. Ми чули критику і розуміли, що не всі вірять в подібну ідею. Сьогодні ці люди мовчать, бо фестиваль довів протилежне. До нас звертаються різні люди, які вже готові долучитися до наступного фестивалю. Porto Franko Gogol Fest дав місту величезний поштовх вперед, позбавив Івано­-Франківськ його власних рамок.

Чи буде фестиваль надалі? Впевнений, що буде. Щоправда, ми поки не розуміємо, в якому форматі.

Об особенностях Ивано-Франковска 

Це одне з найкращих міст України. Воно компактне, неймовірно красиве, тут, до речі, збережена стародавня історія міста. Якщо ти хоча б раз був у Івано­-Франківську, то обов’язково сюди повернешся вдруге. До того ж, Франківськ є свого роду воротами до Карпат, які також приваблюють туристів.

Є тільки одна штука, яка мені не подобається,  зовнішня реклама. Місто заліплене кольоровими банерами, наклейками, вивісками, манекенами. Я б це змінив, і великий плюс, що є організації, які вирішують цю проблему. Ще, як на мене, місту бракує мистецьких платформ, де б люди могли спільно творити.

О любимом месте 

100 %  це Бастіон. Унікальне місце, в самому центрі міста, наповнене духом старого Станіславова. Тут можна сидіти в улюбленому ресторані і писати книжку або ж просто насолоджуватись смачною їжею, можна робити хороші концерти, маленькі фестивалі чи мистецькі вечори. Є все, що потрібно для душі.


Сергей Караванец

сооснователь и соорганизатор ивано-франковского полумарафона (20142015)

ivano-frankovsk-destination

О своем проекте

Я надихнувся ідеєю бігу, коли спостерігав за тим, як бігають в США. Після повернення в Україну побачив, що у Києві проводять півмарафон, що в ньому бере участь армія різнопланових, але позитивно заряджених людей. Вирішив долучитися до того забігу. Це як раз був постмайданівський період. Тоді виникла ідея проводити півмарафон в Івано-Франківську. У місті не існувало бігової культури. Навіть не було функціональних турнікетів, щоб відгородити зону для бігунів.

Перший півмарафон був благодійним  ми частину коштів віддали на купівлю реанімобіля для бійців АТО і у притулок для тварин. Але далі воно не могло і не може бути виключно благодійним заходом, тому що в результаті ми отримуємо відсутність ресурсів для подальшого розвитку. Тому ми почали розвивати півмарафон вже у професійному, комерційному руслі.

Коли проводили другий марафон, то впали по кількості учасників, але виросли по якості. І до того ж зріс відсоток людей, які приїхали з інших міст. Франківці у цьому плані пасивніші, вони не розуміють, чому за це потрібно платити, дещо бракує подібного міжнародного досвіду.

ivano-frankovsk-destination

Цього року я вже не займаюсь організацією півмарафону. Спочатку це все приносило мені чистий кайф, відчуття того, що робиш щось корисне. Про комерцію мова взагалі ніяка не йшла. Я й сам кайфував від бігу, але особисто мені він вже трохи набрид. Тепер я перемкнувся на триатлон. До того ж зрозумів, що хочу робити дуже багато фану. Ми, до речі, організовували різдвяні забіги, забіги в піжамах, змагання між автомобілістами, велосипедистами і бігунами. Але я зрозумів, що тут на першому місці все ж таки спорт, а шоу  на другому.

Об особенностях Ивано-Франковска

Для розвитку туризму Івано-Франківськ має вдале географічне розташування: тут поблизу протікають дві річки, місто розташоване в долині і навколо оточене пагорбами (які ще ніяк не задіяні та не мають жодної інфраструктури). До того ж під боком знаходиться Буковель, Карпати. Однак є занедбана інфраструктура.

Мені здається, що нині мешканцям інших міст буде цікавий гастрономічний туризм. Франківськ з точки зору подій, маю на увазі, чогось постійного, не дуже привабливий. Це не вирок, але над цим йде робота. Якщо ж говорити про точкові події, які можуть бути цікаві туристам, то це, наприклад, Porto Franko Gogol Fest, арт-резиденції, півмарафон.

О любимом месте 

Панорама на Івано-Франківськ. Це зі сторони вулиці Пасічної, села Павлівка. Там відкривається вид на місто, обожнюю виїжджати туди на вєліку і кайфувати.


Записал Владимир Волощук


Читайте также: Укртелепорт вместо Укрзалізниці: Где в Украине лучше всего?