Поиск

\"Магічне тлумачення знімального процесу\": Катерина Горностай і команда художників про віжуал \"Стоп-Землі\"

"Магічне тлумачення знімального процесу": Катерина Горностай і команда художників про віжуал "Стоп-Землі"

Красиве кіно

Текст: Сантана Преап

Інтерв’ю з режисеркою, художницею з костюмів і художником-постановником стрічки

У Києві 21 жовтня стартує 5-й кінофестиваль “Київський Тиждень критики”. Фестиваль покаже найкращі фільми з Берлінале, Каннського кінофестивалю, Міжнародних кінофестивалів у Торонто та Сан-Себастьяні, добірку кінокласики про бунт "Нуль за поведінку", а також програму "Фокус: Україна — Канада".

У програмі — дебют “Стоп-Земля” режисерки Катерини Горностай. Стрічку жанру сoming-of-age цього року було відзначено "Кришталевим ведмедем" у категорії "Найкращий повнометражний фільм" від Юнацького журі конкурсної програми Berlinale Generation 14 plus. У фільмі зіграли непрофесійні актори-підлітки, з якими Катерина працювала в акторській лабораторії восени 2019 року.

"Магічне тлумачення знімального процесу": Катерина Горностай і команда художників про віжуал "Стоп-Землі" (фото 1)
Фото надав Ігор Єфімов

Напередодні фестивалю ми поговорили з Катериною Горностай, художницею з костюмів Альоною Гресь (“Плем’я”, 2014) та художником-постановником Максимом Німенком ("Де гроші", 2021) про те, як створювалися образи героїв, про труднощі локейшн-скаутингу в київських школах та про те, як передати внутрішній світ підлітків у кадрі.


"Стоп-Земля" — автобіографічна історія про дослідження себе. Головна героїня, 16-річна Маша, вчиться у звичайній київській школі. Не почуватися дивно та відсторонено в колективі їй допомагають близькі друзі Яна та Сеня, по-своєму переживаючи напружену шкільну буденність. Окрім майбутніх екзаменів, вийти з зони комфорту Машу змушує закоханість в однокласника Сашу. Вона розуміє: якщо не наважишся — ніколи не знатимеш, чи є щось у відповідь.


 

Про образи героїв

Яка стояла перед вами задача при створенні візуальних образів героїв?

Катерина Горностай: Мені було цікаво побачити сценарій очима наших художників. Я не мала на меті контролювати процес, і так як я повністю довірилася їхньому смаку, мені все подобалось. Перед нами стояла задача — 25 людей. Слово Альоні. (Сміються.)

Альона Гресь: Зазвичай перед тобою стоїть задача створити образ, а тут навпаки — його потрібно було не згубити. Бо кожна дитина — це абсолютно свій індивідуальний образ.

Тобто ви працювали з тим, які вони є насправді?

АГ: Звичайно! Була акторська лабораторія, де вони назнімали відео-, фотоматеріалу, було дуже цікаво працювати саме тому, що ти вивчав цих дітей і намагався не порушити цей світ. Трошки його доповнити, десь підфарбувати, десь в чомусь допомогти. Це офігенний досвід саме від цього фільму, бо я такого ніколи не робила. Ми об’їздили масу костюмерних, щоб знайти підходящі речі, потім все це зібрали для примірок безкінечних, бо їх 25 людей.

Були якісь референси?

КГ: Референсами були самі діти. Це таке покоління, в якого є дуже класне відчуття власного стилю, вони якось часто самі відчувають, що їм підходить. І наша задача здебільшого була якраз підкреслити те, що вони й так про себе самі знають і розуміють. Та у нас були персонажі, з якими було важко. Наприклад, Сашко Іванов одягнений зовсім не так, як він одягнений у житті.

Що найбільше здивувало стосовно костюмів?

КГ: У мене було декілька таких моментів. Одна з персонажів, на ім’я Єва, — така дівчинка-інопланетянка, у фільмі вона дуже аутсайдерно існує, ніби не з цього часу. В одній зі сцен на дискотеці Єва мала танцювати свій власний танець. Поки всі танцювали по парах під повільну і ліричну пісню, вона навіть сідала на шпагат.

"Магічне тлумачення знімального процесу": Катерина Горностай і команда художників про віжуал "Стоп-Землі" (фото 6)
Альона Гресь. Фото надав Ігор Єфімов.

Сцена знімалась у люмінесцентно-синіх кольорах — і весь одяг ставав фактично монотонним. І тільки у Єви було плаття, яке виділялося серед усього натовпу через те, що його колір не придушувався синім. І це було настільки круте попадання в її персонажа, для мене це одне з перших здивувань від того, наскільки круто працював костюм у кіно.

АГ: Ще здивувало, що на примірках, на відміну від інших акторів, Єва обирала такі речі, які, може, колись мама моя носила, з дивним малюнком і фактурою, а її до цього прямо тягне, вона така магічна, спокій від неї, як і від усіх дітей у цілому.

"Магічне тлумачення знімального процесу": Катерина Горностай і команда художників про віжуал "Стоп-Землі" (фото 7)
Єва. Кадр із фільму

КГ: А друге враження — в нашій фінальній сцені, вона літня і знята у великій спортивній залі, в блакитній, ніжній, повністю залитій сонцем. Це був портрет всього класу, це їхній випускний. Я пам’ятаю, як говорила з Альоною, що класно було б, якби все було легко і святково. І вони там вдягнені всі у своєму стилі, й при цьому всі світяться. Ця сцена вдалась саме тому, що була різноманітність всередині костюму, але й велика єдність із середовищем, в якому вони знаходяться. Це великий візіонерський талант розробки костюмів.

"Магічне тлумачення знімального процесу": Катерина Горностай і команда художників про віжуал "Стоп-Землі" (фото 8)
Оксана. Фінальна сцена. Фото надала Соня Євміна
"Магічне тлумачення знімального процесу": Катерина Горностай і команда художників про віжуал "Стоп-Землі" (фото 9)
Фінальна сцена. Фото надала Поліна Ворона

АГ: Насправді це завжди якась магічна штука, воно виходить саме по собі. Плаття Єви з’явилося найпершим. Чесно кажучи, я навіть собі так не будувала це все. І насправді ніколи не виходить так, щоб сісти й абсолютно все чітко промалювати й продумати. Ти чисто інтуїтивно щось формуєш десь у голові, й контролю над цим ніякого немає. А потім раз — і все є.

А що загалом впливає на підбір костюмів?

АГ: Ідеально, коли сценарій і локації є на початку фільму, але не завжди так буває, тому ти все одно завжди просиш показати місце, яким буде світло, яким буде колір. Звичайно, ти вписуєш одяг у все це. Це має бути один ансамбль кольорових впливів на характер сцени, на характер героїв, які там живуть. Воно насправді все не так складно, як ти можеш собі уявляти, особливо коли збирається команда однодумців і всі одне одному передають це все антеною. (Сміються.)

КГ: Магічне тлумачення знімального процесу.

 

Про школу

Як ви обирали локації для школи?

Максим Німенко: Ми з Катею й оператором Сашком Рощиним оглянули майже всі школи Києва. Так само величезну кількість квартир і будинків для квартири Маші. Це об’єкти, які займають велику частину хронометражу і створюють основну атмосферу, в якій розгортаються події фільму. В результаті стало зрозуміло, що готових об’єктів ми не знайдемо.

"Магічне тлумачення знімального процесу": Катерина Горностай і команда художників про віжуал "Стоп-Землі" (фото 10)
Школа. Фото надав Ігор Єфімов

Це окрема тема про генеральний дизайн держави, а точніше, про його повну відсутність в Україні. Архітектура і дизайн громадських закладів мають неймовірний вплив на свідомість людей, яких усе це оточує, виховують їхній смак, розставляють пріоритети. Так само як і кінематограф. Тому ми вирішили створити світ, який буде дивитися у майбутнє, а не просто документально фіксувати реальність.

КГ: Ми вирішили, що наша школа буде побудована як Франкенштейн, з різних шкіл.

МН: Ми вибрали архітектуру школи 80-х років, дуже схожу на скандинавську або американську, і розробили свій дизайн приміщень: колір стін, моделі дверей і меблів, інформаційні таблиці, гербарії. На мою думку, все це дуже добре спрацювало.

КГ: Окремим моментом був колір стін у школах, бо я не пам’ятаю жодної, в якій нам би він сподобався. В основному це було якесь вирвиоко. Якщо робити хіт-парад кольорів, то на першому місці, беззаперечно, буде абрикосовий, на другому місці — беж, а це кольори антикінематографічні. Бо тон шкіри у нас дуже схожий, тому, якщо людину поставити біля такої стіни, вона починає зливатися з нею. Це дуже нецікаво і плоско виглядає в кадрі. Я інколи щиро питала у дирекції: “Вибачте, а чого такий колір у вас у школі бузковий?” — а вона каже: “Ну це ж так стильно, молодіжно, ми хотіли якось свіжо зробити”. Й насправді це велика проблема, що часто естетичними питаннями займаються люди, які не мають жодного поняття про естетику чи дизайн.

Ми зупинились на нейтральному сіро-білому кольорі, й школа стала така трошки як чистилище, світла, нейтральна і позбавлена кольорових акцентів, окрім дітей.

"Магічне тлумачення знімального процесу": Катерина Горностай і команда художників про віжуал "Стоп-Землі" (фото 11)
Клас. Кадр із фільму

АГ: Вийшла школа мрії й за кольором, і за стилістикою написів на плакатах, всі діти казали: “Боже, якби навчатися в такій школі!” Вона цікава і приємна для твого внутрішнього світу, формування якогось правильного стилю.

"Магічне тлумачення знімального процесу": Катерина Горностай і команда художників про віжуал "Стоп-Землі" (фото 12)
Максим Німенко. Фото надав Ігор Єфімов.

КГ: В якийсь момент ми полишили весь реалізм, який побачили на власні очі, поки готувались, і вирішили: а чого б нам не показати приклад, як може бути класно? У нас не було референсів, ми хотіли стати референсом для когось, хто б потім так школу перефарбував.

 

Кімнати героїв

Як створювався світ кожного героя?

МН: В образі персонажів мене завжди цікавить питання, скільки заробляють ці люди. Тоді можна краще зрозуміти предметний світ, що їх оточує, фактури, побут. З цієї точки зору у нас найбагатша сім’я — Вані, а найбідніша — Сені. Про кожного героя потрібно знати максимальну кількість фактів. Це ніби гра в детектива, де ти маєш право вигадувати те, що ти розслідуєш.

Що було найважче виконати, а що відбулося саме по собі?

МН: В художній постановці, на жаль, нічого не відбувається саме по собі. Хоч інколи я про це мрію. Насправді з найбільш об’ємних сетів були вищезгадані школа і квартира Маші. Школа складалась із трьох різних шкіл, а квартира Маші знаходилась на 12-му поверсі багатоповерхівки, де ми повністю міняли кухню.

"Магічне тлумачення знімального процесу": Катерина Горностай і команда художників про віжуал "Стоп-Землі" (фото 13)
Кімната Маші. Кадр із фільму

КГ: У головної героїні Маші багато чого відбувається у кімнаті, її інтер’єр найбільш теплий і насичений. Яна тяжіє в бік рожевих, фіолетових і більш ніжних, Сеня пішов у таку радянську, але затишну історію. Він із сім’ї переселенців, і ми хотіли відобразити це в його інтер’єрі. У нього є акваріум з аксолотлем, є піаніно електронне. Сашко живе в найбільш незатишному, радянському інтер’єрі, де всі меблі виглядають новими, хоча й старі. З меблевими стінками та орхідеями на вікнах, бо є господиня, яка про цей дім дбає, вона одинока мати. Хоча кімната Сашка під нього пристосована, він намагається причепити щось на стіни, балкон максимально захаращений різними коробками, щоб було враження квартири в спальному районі на першому поверсі. Й Макс завжди намагався якомога більше знайти предметів, щоб ці інтер’єри заповнити, ми боялися порожнечі, яка часто буває в нових квартирах у кіно. Стратегія роботи була захарастити, а потім розгребти, щоб це дійсно виглядало так, ніби там хтось живе. І Маші так сподобалася її кімната...

АГ: Мені здається, вона нам всім подобалася.

КГ: Так, ми там відпочивали, бувало, в обід. Маша — дівчинка-підліток, в неї дуже багато одягу, який вона, можливо, зовсім не носить, все заліплено вирізками з журналів, фотографіями. Це кімната, в якій вона живе з самого дитинства, і це відчуття там присутнє.

З вікнами теж був у нас великий страглінг, бо я не хотіла жалюзі й штори. Зрештою, художники придумали заклеїти вікна оракалом із вирізами у вигляді зірочок. Команда старалась для кожного такого моменту знайти рішення, яке б не було типовим у такій ситуації.

В український прокат стрічка "Стоп-Земля" вийде 3 лютого 2022 року.

 Читайте також:

Бунтівники без причини: Що дивитись на "Київському Тижні критики".

Без "Игры в кальмара": BBC Culture составили список 100 лучших сериалов XXI века.