Поиск

Как издавать в Берлине журнал с названием \"Борщ\"

Как издавать в Берлине журнал с названием "Борщ"

"За останні 5 років Київ сильно виріс і розкрутився"

Текст: Настя Сидько


Фото: Astrid Brandt

Издание об электронной музыке

Украинка Марьяна Березовская уже 7 лет живет в Германии: сначала в Мюнхене, а теперь в Берлине. Марьяна всегда занималась журналистикой, писала для изданий Sensa Nostra и Blitzkickers, а совсем недавно вместе с дизайнером Тьяго Бискайя основала печатный журнал об электронной музыке и назвала его Borshch.

В июле Марьяна прилетела в Киев и представила первый номер журнала в "Відкритій бібліотеці красних мистецтв". Мы поговорили с ней о печатной прессе, украинском борще и отечественой электронной музыке.

Как издавать в Берлине журнал с названием "Борщ" (фото 1)

Что говорит Марьяна: 

В Мюнхені у мене був доступ до величезної бібліотеки. На одному з її поверхів було велике зібрання різних журналів, у тому числі про музику. Тоді я вперше побачила, що таке існує і про музику можна класно писати. Я ще тільки вивчала німецьку і брала багато цих журналів, потім читала їх разом зі словником. В той час мені дуже подобався Spex, він існує і зараз, про багатьох виконавців я дізналася саме звідти. Тоді думка про те, що я зможу робити щось подібне, здавалась просто мрією.

Как издавать в Берлине журнал с названием "Борщ" (фото 2)

Коли ми шукали назву для нашого проекту, то намагались обрати таке слово, яке привертатиме увагу, навіть якщо ти не знаєш його значення. Потрібно було щось справді класне. У нашому колі існує багато жартів про борщ: "Кожна українка має робити борщ. Чому ти не робиш?". Спочатку це було просто жартом, але згодом ми зрозуміли, що це якраз те, що треба. Слово "борщ" не асоціюється з електронною музикою, але воно може асоціюватися з нами. Для українського чи російського вуха це слово сприймається дуже конкретно, але тут дехто взагалі вважає борщ польським супом. Для людей з Португалії чи Англії це просто слово, котре сильно звучить. Його звучання нагадує біт у музиці.

Літера "Щ" стала нашим логотипом — вона унікальна і виглядає класно.

Как издавать в Берлине журнал с названием "Борщ" (фото 3)

Наша розширена назва — Borshch the Electronic Beatroots. Ми думали про борщ і вивели такий ланцюжок: буряк — beetroot — beatroot. Вийшло так, що ми взяли за основу німецьке слово beetroot, яке означає буряк, але написали його через beat, як у музиці. Це наш внутрішній жарт, ніхто зазвичай цього не розуміє, а коли я пояснюю, всі в захваті. Заснували журнал я і Тьяго Біскайя. Він графічний дизайнер, створює книжки про мистецтво. Над першим номером працювало троє людей: я писала всі тексти, а Тьяго з дизайнеркою Рітою Матос займались візуальною частиною.

В другому номері наша команда зросте — до нас приєднаються ще кілька журналістів. Плануємо серйозно займатись фотоматеріалами, адже друкований журнал — велика відповідальність перед читачем.

У мене немає відчуття, що друковані видання вмирають. Тут цьому надають багато значення — є багато магазинів, де можна купити друковані журнали, і є люди, для яких важливо читати паперові видання. Це надихає і додає сміливості робити Borshch.

Раніше ми не планували жодних публікацій онлайн, а зараз розуміємо, що є плинні матеріали, які буде цікаво почитати тижні зо два, а поки ми його надрукуємо, він перестане цікавити аудиторію. Ці тексти не будуть входити у друкований журнал, але ми розмістимо їх на сайті. Це допомагатиме підтримувати цікавість людей, щоб про нас не забували.

Друкований журнал виходитиме двічі на рік.

Наша аудиторія — це люди, які цікавляться електронною музикою і хочуть більше зрозуміти цю культуру.

Одного разу я хотіла розповісти своїй сім'ї, про кого пише Borshch. Довелось пояснювати їм концептуальне мистецтво Фатіми аль Кадірі. Так само, як і деяким друзям, котрі не так глибоко цим цікавляться. Таке наше завдання — пояснювати, що несе ця культура і навіщо ми це робимо.

Я не живу в Києві уже 7 років, але стежу за українською електронною сценою і бачу, як за останні років п'ять Київ сильно виріс і розкрутився.

Чимало європейців знають про Vakula і Etapp Kyle, чули про "Схему" і Closer і хочуть приїхати, подивитись, як все відбувається. Місцеві журналісти кажуть, що є багато цікавих діджеїв, про яких мало знають. Переконана, що наступні 2—3 роки про них знатимуть більше і запрошуватимуть грати в Європі. The future is bright!

Хочу сказати , що інтернет дає неосяжні можливості для пошуку нової музики. Я особисто слухаю онлайн-радіо, подкасти, стежу за фестивалями. Є чудове радіо Berlin community radio. Нещодавно дізналася про радіо із Києва — 20ft — це суперпроект національного виробництва. Також наприклад radio quantica із Лісабона та Red light radio з Амстердаму. На радіо працюють люди, в яких колосальні знання музики і які хочуть нами ділитися. От їх слухати я би дуже радила.

 

Материал подготовила Анастасия Сидько.

Читайте также: По-королевски: Что выпивает Елизавета II.

Больше