Поиск

Знайомтесь: Петро Ряска, пейзажист, практик ушу та християнин

Знайомтесь: Петро Ряска, пейзажист, практик ушу та християнин

Арт-проект

Текст: Настя Сидько


Та його виставка "Дiяння" в галереї The Naked Room

10 липня у київській галереї The Naked Room відкрилась персональна виставка закарпатського художника Петра Ряски. Проект називається "Діяння". Кураторами виставки стали Лізавета Герман та Марія Ланько. В експозиції представлені пейзажі Ряски, створені в період з 2012 по 2019 рік.

Що говорять куратори:

"Перший погляд на виставку Петра Ряски може викликати подив — до чого тут "діяння", коли в просторі галереї ми бачимо самі лише пейзажі акрилом на полотні. Адже на теренах сучасного українського мистецтва Ряску, в першу чергу, ідентифікують як переконливого перформера, вигадливого куратора та вправного організатора. Однак живопис, ба більше — мабуть найконсервативніший його жанр, пейзаж — складає фундамент його художнього мислення й проникає в усі інші практики та справи".

Що говорить Петро Ряска:

Перформанс – це мистецтво дії. У назві "Діяння" є друге дно. Вона відсилає до діянь Святих Апостолів. Так як слово діяння в українській мові ширше, воно не просто передає якусь асоціацію з дією чи перформансом. В Біблії є переклад діяння як житіє/битіє святих.

Є енергія живопису. Є художники, які переживають якусь депресію, і тоді вони не малюють. У мене депресії нема.

Я часто думаю, чим відрізняється художник, який малює з етюдником на вулиці, від стріт-арту, — він же теж малює на вулиці. Це теж вуличне мистецтво. Дія відбувається на вулиці.

Живопис — це дія, яку ніхто не бачить. Закрита дія. Вона є тим самим перформансом, його документацією. Це і є діяння. В роботі можна простежити, як художник її малював, що переживав. Чи це був медитативний живопис, чи була якась експресія.

Живопис я люблю. Свої останні полотна, які я роблю, називаю перформансом. Живопис — інформативний у своїй манері.

У перформансі є код фігури. І в живописі теж. Якщо ми малюємо на маленькому полотні, то ми будемо малювати від кисті чи від ліктя. Маленькі рухи. А якщо полотно таке, що ми розмахнемо руки вправо-вліво, і воно велике, вище за нас ростом, то тоді маємо гротеск. Пікассо колись говорив, чому він не підписував роботи. Він казав, що ті лінії і колір, які робила його рука, це і є код фігури.

Буває так, що зроблять перформанс — і на цьому все, мистецтво, ідея саме цього епізоду, закінчилось. А буває так, що воно вже переростає у проект. В мене все йде клубком, разом, перформанс з живописом. На цій виставці це вже не просто живопис, це мистецтво простору.

Ушу впливає на мене зсередини, я цього просто не контролюю. Для мене це високе мистецтво. Заняття ушу вчать образно мислити. Є така вправа: читати книжку одною рукою, а іншою гладити дитину. Так ти по-іншому розумієш і сприймаєш дотик. Ці практики дуже гармонічні: контакт з природою, внутрішня робота.

Я сам по собі оптиміст. Я досить довго шукав себе в житті. Можливо, це наслідок 1990-х, розрухи, розвалу СРСР. Але мені все ж таки потрібно було займатися мистецтвом. Можливо, якби я чимось іншим займався, це могло б мені нашкодити як людині.

В першу чергу — любов. Любов до всього. Я християнин. Молодий священик у нашому селі [Білки, Закарпаття] зміг навернути людей до церкви, бо побудував все навколо любові.

Виставка триватиме до 4 серпня.

Дивіться також: Как это было: Открытие выставки Саши и Ильи Чичканов в галерее Карась.

Больше