Украинка в Голливуде: Интервью с Иванной Сахно
"Я б дуже хотіла знятися у Мартіна Скорсезе"
Иванна Сахно — американская актриса украинского происхождения. Она переехала в Лос-Анджелес в 2012 году и уже почти 5 лет живет и работает там. Свой карьерный путь актриса начинала еще с сериала "Леся + Рома", а сейчас снимается в голливудском блокбастере "Тихоокеанский рубеж — 2".
Редактору Buro 24/7 Ане Белоус удалось встретиться с Иванной во время ее короткого визита в Украину и расспросить подробнее о фабрике грез.
Как ты считаешь, тяжело быть актрисой в Украине?
Багато акторів і режисерів зі мною погодяться, що, на жаль, в Україні немає ні часу, ні коштів, щоб дійсно приділяти увагу розробці героя. Приділяти час детальній зйомці.
Мне казалось, что проблема в бюджетах.
Часу та бюджету. Коли в тебе корисного матеріалу повинно бути 12 хвилин на день, то не дуже багато часу залишається продумувати якісь деталі до своєї героїні, а це надзвичайно важливо. Тому, звичайно, в Україні важко бути актором.
А ты сейчас совсем не живешь в Украине?
Так, я переїхала в Лос-Анджелес і живу там майже п'ять років.
Ты оканчивала какие-то школы актерского мастерства или что-то подобное?
Коли тільки переїхала, мені необхідно було закінчити середню освіту. Паралельно я продовжувала вчитись і в українській школі, відправляла своїй вчительці домашні завдання по імейлу.
Родители перестраховались, "на всякий случай украинский диплом дома должен быть"?
Звичайно! Але воно дисциплінує. Тому я вчилася в українській школі і в Beverly Hills High School. Після цього пішла в університет Лі Страсберга. Це університет кіно. Його я й закінчила.
"Тихоокеанский рубеж" — это твое первое большое сотрудничество с западными режиссерами?
"Тихоокеанський рубіж" — це найбільший проект, який я поки що робила. В нього величезний бюджет, у стрічку вкладаються мільйони грошей. До цього я вже зняла два фільми, хоча вони всі ще на стадії доробки. Перший — The Back Tree — ми знімали разом з режисером Томасом Данном у 2014 році. А другий — Viral — фільм жахів. Також я знімалася у кліпах для Green Day и The Neighbourhood, але зразу після Warrior почались підготовки до зйомок "Тихоокеанського рубежу".
Я пыталась посмотреть на IMDb, и там не указано имя твоей героини.
В принципі, там ні у кого не вказані імена.
Но у некоторых все же подписано, а имя твоей героини я не нашла. Можешь рассказать о ней или вы подписывали все эти страшные вещи о неразглашении?
Звісно, підписували. Тільки коли вийде трейлер, можна буде трохи більше інформації розповісти, а він вийде лише на Comic-Сon. Ім'я героїні назвати не можу і про сюжет розказати також, але вона є дуже інтенсивним персонажем. Я б навіть сказала, що вона — один з найактивніших героїв у фільмі. Я готувалась до зйомок три місяці — займалася з тренером, ходила у спортивну залу Universal, і ми там займалися по три години щодня. А ще мені відрізали мої коси.
У меня как раз был вопрос о трансформациях ради ролей.
Так, в мене було дуже довге волосся раніше.
Да, я смотрела на фото. Ты сразу на это согласилась?
Мої агенти місяці зо два вели перемовини з продюсерами з Universal. Вони вирішували, чи можна перуку чи як ще, щоб зберегти довге волосся. Але ця зачіска — ідеальний варіант для мого героя, і я це підтримую. Важливо змінюватись і фізично, і внутрішньо заради героїв, тільки так можна розповісти історію.
А раньше тебе приходилось менять свою внешность?
От у хоррор-фільмі. У моєї героїні там прекрасна історія. Спочатку ми її бачимо живою, а потім вона помирає і приходить до інших людей. Ці зйомки вимагали сильної зміни зовнішності за рахунок гриму. Я сиділа в гримувальному кріслі по 7 годин. За цей час гримери вкривали усе моє тіло спеціальним латексом.
Мне, кстати, всегда было интересно. Семь часов — это же примерно перелет из Парижа в Нью-Йорк. Ты выходишь из самолета и просто хочешь забрать свои чемоданы поскорее и лечь спать. Как после семи часов в кресле можно еще в кино сниматься?
Це нелегко. Сидиш, рухатися тобі в принципі не можна, брати телефон в руки тобі теж не можна, тому що навіть руки твої зайняті гримом. Тому ми співали і розказували історії. Я дуже близько подружилася з гримером, тому що саме з нею ми проводили найбільше часу під час цих зйомок. (Смеется.)
Ты не планируешь продолжать сотрудничать с украинскими режиссерами и получаешь ли предложения от них?
Пропозиції отримую і, звичайно, планую співпрацювати з українськими режисерами. Але це залежить насамперед від самого проекту, від режисера і від часу та графіку, який в мене є в Америці. Зараз мене відпустили на 10 днів, але мої агенти не дуже в захваті від того, що я тут і буду відсутня ще 7 днів.
Там все по жесткому графику?
Так, в нас зараз триває підготовка до наступних зйомок, і мене відпустили на деякий час. Там всі дуже пишаються тим, що я так сильно люблю Україну і хочу сюди приїжджати, бути частиною цієї країни. Але на це також потрібно багато часу, зараз його на все не вистачає.
В чем принципиальная разница между съемками тут и там? Более четкий график, порядок работы, понятные требования к тебе?
Звичайно, набагато більші вимоги до тебе, через величезні бюджети. В Україні важкість в тому, що немає ні бюджету, ні часу. А в Америці важкість з тим, що в тебе немає шансу помилитися, тому що завжди є хтось, хто дихає тобі в спину. Це стимулює викладатися на 200 % кожного дня, щоб рухатися вперед.
У какого режиссера тебе хотелось бы сняться когда-либо?
Я б хотіла попрацювати з Жан-П'єром Жене, він зняв "Амелі". Вперше побачила його в 7 років і дуже добре запам'ятала. Мені його показала моя мама.
Мне кажется, это у всех девочек. Я его тоже ярче всех помню из детства.
Я його безліч разів передивилася, а саундтрек Яна Тірсена і досі переслухую. Кілька разів на тиждень ставлю собі вдома його платівку. Тому, звісно, я би хотіла попрацювати з Жан-П'єром Жене. А ще з Кетрін Бігелоу хотілось би попрацювати.
Сейчас модно сниматься у Йоргоса Лантимоса.
Так, з ним було б надзвичайно чудово попрацювати.
В следующем фильме вместо Николь Кидман можно попробовать. Потому что Фаррелл, кажется, у него в каждом фильме должен появляться.
Є ще декілька імен, але коли тебе напряму запитують, все вилітає з голови. В Україні і Америці дуже багато талановитих молодих режисерів, хотілося б давати їм більше шансів реалізувати себе.
А если что-то из классики?
Я б дуже хотіла знятися у Мартіна Скорсезе. Старалась відповісти якимись не зовсім очікуваними іменами, але, звичайно, я би хотіла працювати зі Стівеном Спілбергом. Для актора це найкраще, що може з ним статись.
Я взагалі до того, що є люди, яким подобається Лінч, а є ті, кому Джармуш. Розумієш? Вони дещо різні.
Так, я розумію, про що ти говориш. В мене є улюблений режисер, і зараз я спробую згадати його ім'я. Неймовірно, але воно вилетіло з голови.
А с какими актерами хотелось бы поработать в паре?
Я би хотіла знятися з Алісією Вікандер, вона дуже хороша актриса. Звичайно ж, з Меріл Стріп. Це така ікона поміж акторами. Також Одрі Тоту, знову ж таки з "Амелі". Але здебільшого, коли приходиш на кастинг, одразу розумієш, чому саме цих акторів обрали на певні ролі.
Так все же в актерской работе в Америке главную роль играет талант или везение, удача?
Самовдосконалення і велика робота над собою. І талант, звісно, повинен бути. Везіння, на мою думку, — це і є неприпинна робота над собою і стуканням у різні двері по багато разів. Коли ти збираєш всю свою силу, всю свою енергію, всю свою віру в те, що ти робиш, і йдеш працювати. Ти маєш завжди пристрасно ставитись до своєї роботи, тоді в тебе все вийде.
Що робить тебе щасливою?
Мене робить щасливою саме життя і моя робота насамперед. У вільний час я дуже люблю медитувати. У таких індустріях, як кіно, є хороші люди, а є ті, що забирають у тебе енергію, і дуже важливо залишатися світлою і духовно розвинутою людиною, щирою і з правильними думками.
Фото, идея, стиль: Anya Velosipedova
Ретроавтомобиль: Иван, @oggy_tc
Читайте также: Дэниел Дэй-Льюис уходит из кино.
