5 фактов о Параджанове, которых вы не знали

23 марта в "Мистецьком арсенале" основатель арт-центра "Я Галерея" Павел Гудимов и кинокритик Андрей Алферов в сотрудничестве с Film.ua презентуют кураторский проект "Тіні забутих предків. Виставка". Они намерены восстановить "закадровый" мир фильма и создать между ним и современным искусством диалог, подчеркивая значимость ленты Параджанова в мировом культурном пространстве.

1.

Александр Антипенко, кинооператор, фотограф фильма "Тени забытых предков"

"Тени забытых предков" получили 28 международных наград. Ездили все, кроме Параджанова. В Киеве его вызвали: "Вот, Сергей Иосифович, поедете в Париж". Он пошутил: "Да, хорошо, только билет — в одну сторону". И этого было достаточно, чтобы все — Ильенко, Кадочникова, все начальники Госкино Украины, студии Горького и Госкино СССР — ездили с картиной, а он — нет".

2.

Мирослав Скорик, композитор фильма

"Параджанов все ж таки українською мовою не володів, але любив показати, що він знає українські слова, тому часто їх говорив, вимовляючи на російський лад. Наприклад, дуже любив він слово "обов'язково", і була в нього така цікава версія: "Абовязкова". Це було досить забавно, і я серед своїх колег ввів практику вживати українські слова з такими дивними транскрипціями. Наприклад, якщо хтось говорив щось погане, казали: "Гідко слухать". 

3.

Татьяна Бестаева, актриса

"Вообще, Параджанов, насколько я знаю, мечтал снять фильм о революции. Он даже говорил такую фразу, опять же, в своем стиле, эпатажно: "Я покажу всем, как надо снимать фильм о революции!".

4.

Иван Драч, поэт, общественный деятель

"Фільм виходив до ювілею Коцюбинського, інакше його б взагалі не було. І ось коли відбувався вечір Михайла Коцюбинського в театрі імені Івана Франка, Параджанов сказав: "У мене є трембіта. Ти бери за один кінець, я — за другий. Пішли понесемо цю трембіту, подаруємо її цьому вечору від знімальної групи фільму "Тіней забутих предків". Прийшли до цього театру. Звичайно, ні мене, ні його не пустили. І Параджанов був настільки розлючений, що сказав мені: "Пішов ти к єбєні матері з цією українською культурою!". І шпурнув на мене цю трембіту. Вона до сих пір стоїть у мене в квартирі".

5.

Роман Балаян, режиссер

"После тюрьмы Параджанов приехал в Киев, сидим в квартире его бывшей жены, много народу. А я нашел у себя дома оригинальный сценарий Intermezzo, расписанный на полях его рисунками, замечаниями и так далее. Я думаю, большой сюрприз сделаю, и говорю: "Сергей, это вот тот самый, оригинальный, тот первый, который вы расписали...". А он, так презрительно глядя через плечо наверх, говорит: "А ты не хочешь потом, после моей смерти, сдать его в музей Параджанова?". Это 1982 год был, музей открылся в 1991-м. Как он мог знать?" 

 

Не пропустите: 5 шедевров Вуди Аллена, которых вы не видели.