Поиск

Вишиванки: Що ви про них не знали

Вишиванки: Що ви про них не знали

Цікаво дізнатися

Текст: Buro 24/7


Фото: Анастасія Телікова

Про функції вишивки та орнаменти

Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. BURO попросило старшу наукову співробітницю Музею Івана Гончара та авторку культурно-освітнього лекторію "Історія традиційного костюма" Олександру Строчай поділитися маловідомими фактами про традиційний український одяг.

Вишиванка та традиційна сорочка — синоніми чи все ж різні поняття?

Перш за все необхідно зауважити, що сорочка і вишиванка — це два абсолютно різні предмети. Сорочка — становила основу традиційного народного вбрання, шилася з домотканого полотна або фабричної тканини. Жіноча сорочка була довга, додільна, майже до самої землі. Вона обов’язково була з білого полотна і вишивалася традиційними геометричними або рослинно-геометричними узорами, які передавалися з покоління в покоління. Власне, це було традиційне явище, без будь-якого авторського бачення.

Вишиванка відрізняється від традиційної сорочки, по-перше, тим, що вона могла бути виконана із кольорової тканини, бути коротшою. Це щось на зразок сучасної блузи. Її крій зазнав певних трансформацій. В плані оздоблення ми зустрічаємо дуже багато авторських ідей, які часто жодної прив’язки до традиції навіть і не мали. З середини ХХ століття жінки почали перебиратися із сел в міста, опановувати певні робітничі професії, здобувати освіту, певний фах і працювали вже не в закритому сімейному, родинному колі, а в суспільному просторі. Власне тоді в них поставала потреба видозмінити свій одяг, який дозволяв їм вписатися в міське середовище. Від 20-х років ХХ століття і аж до кінця ХХ століття ми і спостерігаємо таку поступову трансформацію.

Яку функцію виконує вишивка на одязі? Раніше і сьогодні.

Якщо говорити про традиційний народний костюм, який формувався у ХVІІІ столітті, а в ХІХ столітті набув свого довершеного, чіткого зовнішнього вигляду, вишивка виконувала кілька важливих функцій. Перша з них — захисна. Кожен символ, знак означав певне природне явище або певні бажані властивості людини, які необхідно було посилити. Наприклад, були знаки, які спонукали до плодючості землі, родючості родини. Були знаки, які відтворювали певні стихії: вогонь, воду, повітря. Це все повинно було захищати та надавати певних життєвих сил людині.

Іншою важливою характеристикою вишивки була функція знаку "свій-чужий". В традиційному середовищі саме за орнаментом на одязі, вишивкою можна було розпізнати місце походження людини.

Існували окремі орнаменти, які вказували на соціальний статус. Наприклад, чи дівчина на виданні, чи вона засватана або вже заміжня, молодиця чи вже старша жінка. В чоловічому одязі також існувала дана градація.

Так само це простежується і в кольорі. Молоді дівчата носили багато червоного активного кольору. Із віком кольорова гама одягу ставала спокійнішою, більш стриманою.

З часом відбувається поступове втрачання цих функцій. І в середині ХХ століття вишивка перетворюється лише на декор, залишаючи за собою лише естетичну функцію. Зараз в нас це чи не єдина функція, яку виконує вишивка.

Чи мала мода вплив на сорочки, узори, що вишивалися?

Попри те, що сорочки залишалися традиційними, мода мала на них деякий вплив. З’являлися нові орнаменти, матеріали, які надавали нових технічних можливостей. Наприклад, із появою фабричних тонких тканин сорочка стала тоншою, делікатнішою. Це дозволило застосовувати більше різних швів і трансформувати крій.

Чим відрізняється вишивка різних регіонів України?

Якщо говорити про вишивку різних регіонів України, то в першу чергу варто звернути увагу на кольорову гаму. Її найлегше відстежити. Наприклад, Полісся (північна територія України) характеризується максимальним використанням червоного кольору. Це виключно геометричні техніки — занизування, заволікання, низинка або пряма і коса гладь. Найлегше створювати такими техніками наступні узори: ромби, квадрати, різноманітні зигзаги і восьмикутні зірки.

На Поділлі основна кольорова гама чорна. В народній традиції, до речі, чорний колір ніколи не вважався жалобним. Він трактувався як колір землі, колір багатства, достатку. На Поділлі ми зустрічаємо техніку вишивки "низь", поверхниця, гладь пряма і коса, штапівка. Даними техніками вишиваються вже зовсім інші мотиви. Найпопулярніший з них — баранячі роги.

Якщо взяти центральну Україну, наприклад Наддніпрянщину, а серце її Полтавщина, то тут найулюбленіша вишивка — білим по білому. Ажурні або глухі техніки вишивки. Неймовірно різноманітною була рослинно-геометрична вишивка "ламане гільце". Це один із найпопулярніших мотивів. Основа ламаного гільця — хвилька, яка відтворює рух води та безкінечної енергії. Вже на основі цієї хвильки вибудовуються різноманітні листочки, квіти, грона винограду або інших ягід.

Якщо говорити про територію Західної України, наприклад Покуття і Гуцульщину, їм властива навпаки яскрава, строката кольорова гама. Включено багато кольорів, які можуть бути близькі між собою, що надавало вишивці особливого, цікавого колориту. Наприклад, в селі Космач на Івано-Франківщині можна було в одному орнаменті зустріти близько 5-8 відтінків червоного, помаранчевого та жовтого кольорів. Серед орнаментів найбільш поширеними були геометричні мотиви.

На території України, крім вишивки хрестиком і гладі, які неймовірно поширені і чи не найбільш впізнавані, побутувало більше ніж 250 видів швів. Вони всі базуються на 20 техніках. Звичайно, деякі зі швів мали подібне виконання, але відмінні назви в різних куточках України.

Також ми маємо ряд унікальних швів, які дуже часто побутували в одному або в кількох селах. Наприклад, на Гуцульщині лише в 2 селах вишивали сорочки вербовецьким кучерявим швом.

На території Львівщини маємо іншу унікальну техніку — "городоцький" шов, яким вишивали в місті Городок та найближчих до нього селах.

Як підібрати орнамент для вишиванки?

Якщо ви хочете підібрати правильний орнамент і пошити сорочку, яка була б для вас справжнім оберегом, в першу чергу варто звернути увагу на походження вашого коріння. Як показує практика, найчастіше саме ті орнаменти та сорочки відгукуються людям, які були традиційними для їхнього роду. Така річ буде активно працювати із внутрішнім світом людини. В Музеї Івана Гончара проводять лекторій з історії традиційного костюма, що супроводжується практичними заняттями. Результатом таких занять може стати створена вами особисто сорочка.

Дивіться також: Всі зірки у вишиванках Vita Kin

Оставьте комментарий

Больше