Поиск

Учився у Кричевського, виставлявся з Приймаченко: У Києві відкривається виставка мозаїк із соломи Олександра Саєнка

Учився у Кричевського, виставлявся з Приймаченко: У Києві відкривається виставка мозаїк із соломи Олександра Саєнка

Мистецтво в побут

Текст: Оксана Семеник

Художня династія — три покоління

У лютому 2021-го  галерея Artissue відкриває приватну експозицію робiт династії українських художників Саєнків "Осяяння". Усі вони  Олександр, Ніна та Леся  працюють у рідкісній техніці мозаїки із соломи та тканих гобеленів.

Олександр Саєнко  український митець, який, незважаючи на те, що з дитинства був нечуючим та німим, учився в найкращих. Він був учнем архітектора та графіка Василя Кричевського, художника і засновника школи українського мистецтва "бойчукізм" Михайла Бойчука, працював у майстерні бойчукістки Оксани Павленко та виставлявся в Парижі на експозиції народного мистецтва у 1936 році. Його техніка, що принесла успіх, натхненна народною культурою, експериментальна та рідкісна — мозаїки із соломи, також Саєнко створював гобелени та предмети меблів.

Учився у Кричевського, виставлявся з Приймаченко: У Києві відкривається виставка мозаїк із соломи Олександра Саєнка (фото 1)

Його унікальну техніку зараз продовжує його дочка, Ніна Саєнко. В її роботах відчувається вплив авангарду та модернізму. Одразу згадується Соня Делоне, яка у своїй творчості надихалася спогадами про кольорові інтер'єри українських селян, або Казимир Малевич, який проніс спогади про яскравий одяг жителів Поділля. Художники того періоду дійсно брали багато від народних образів, форм та колористики. Проте після репресій 30-х років та переходу до політики соцреалізму сільське та народне почало асоціюватись тільки із примітивним.

Учився у Кричевського, виставлявся з Приймаченко: У Києві відкривається виставка мозаїк із соломи Олександра Саєнка (фото 2)

Про творчість Олександра Саєнка, народну культуру та декоративне мистецтво журналістка Оксана Семеник поговорила з донькою та послідовницею художника Ніною Саєнко.

Ваш батько був учнем Василя Кричевського, художника, якого ми знаємо за великими живописними полотнами. Чому Олександр Саєнко обрав саме техніку мозаїки із соломи?

Батько пригадував, що коли був зовсім маленьким, його вразила солома, яка була частиною божниць-поличок (місця, де стояли ікони в хаті). У звичайній хаті недостатньо світла, а біля ікон виблискує лампада, і соломка починає мерехтіти і змінювати відтінки. (Цей магічний спогад з дитинства Олександр згодом переосмислив професійно та винайшов народний метод  мозаїку із соломи.) Коли батько приїхав вступати до інституту у Києві та показав ректору художньої академії Василю Кричевському свої роботи, той підтримав ідею соломи як матеріалу з великими можливостями у площинному трактуванні форми. Навчання в інституті було коротким через події громадянської війни. Саєнко деякий час працював на гончарному крузі в керамічній майстерні Межигір'я з учнями Михайла Бойчука. А 1920 року за рекомендацією Кричевського вступив до Української академії мистецтва. У 1936 році Олександр Саєнко бере участь в першій виставці українського народного мистецтва в Києві, Москві, Ризі, Таллінні, а потім і Парижі разом із Марією Приймаченко та Іваном Гончаром. У Парижі Саєнко виставляв меблі із власноруч зробленою вибійкою в мозаїці соломою  дивани, шафи та ширми. У 1937 році почалися гоніння на бойчукістів. Їх звинувачували у націоналізмі, тероризмі та інших провинах. Більша частина інтелігенції потрапила під сталінські репресії та призупинила роботу.

Учився у Кричевського, виставлявся з Приймаченко: У Києві відкривається виставка мозаїк із соломи Олександра Саєнка (фото 3)
М. Стельмах, О. Саєнко, 1974

Як після репресій змінилась творчість Саєнка?

Думаю, що батько вижив, бо був нечуючим і німим, і тому, що пішов в напрямок декоративного мистецтва. Мозаїка соломою не викликала пересторог у тих, хто страчував послідовників Бойчука. Це було ближче до народного та сільського, ніж до модерністичного чи авангардного мистецтва, яке переслідувалось у 30-х роках.

Однак інколи батька звинувачували у націоналізмі через те, що він подавав на виставки роботи із соломою на синьому тлі. Він був вихований як живописець, тому використовував солому не просто як матеріал, а розуміючи вагу кольору, в площинному форматі, маючи конструктивність. У 1962 році відбулась перша ретроспективна персональна виставка Олександра Саєнка у Києві, згодом у Львові, Чернігові, Борзні  панно, виконані соломою, живопис та акварелі 1920-1930-х років, орнаментальні композиції, керамічні тарелі, фризи-полиці, орнаментовані соломою меблі. Згодом батько звернувся до монументального стилю бойчукістів, брав участь в оформленні інтер'єрів громадських споруд у Києві (готель "Інтурист") та спільно із творчою групою, серед членів якої були Алла Горська та Віктор Зарецький, працював над ескізами оформлення Палаців культури і шкіл.

Учився у Кричевського, виставлявся з Приймаченко: У Києві відкривається виставка мозаїк із соломи Олександра Саєнка (фото 4)

Ви продовжили справу батька. Коли вас захопила мозаїка соломою? Як саме вас навчав Олександр Саєнко?

У дитинстві я годинами спостерігала, як працює батько. Тато творив свої панно, а я була поруч і підбирала йому солому. Одного літнього ранку тато попросив допомогти йому у відновленні фризу-полиці "Українське село", що зберігався у флігелі під час війни, і деякі соломинки через вологість відклеїлися. Відтоді і почалися мої "саєнківські університети".

Поступово я захопилася творчістю. Разом із батьком працювала над оформленням інтер'єрів шкіл, Палаців культури, дитячих садків; виконувала панно, інкрустовані соломою вже за власними ескізами. У 1970-х роках ми їздили в Решетилівку на ткацьку фабрику, аби реалізувати творчі задуми батька. Разом з ним підбирали нитки, фарбували, допомагали ткалям за ескізом, перенесеним на шаблон, виткати килим чи гобелен. Саме там я вперше сіла за верстат і навчилася ткати. А в 1990-х приїздила до Решетилівки, аби виконати килими за власними ескізами, в основі яких традиції народного мистецтва і саєнківський національний стиль у моєму творчому переосмисленні.

Учився у Кричевського, виставлявся з Приймаченко: У Києві відкривається виставка мозаїк із соломи Олександра Саєнка (фото 10)
Н. Саєнко, "Весільний", вовна, р. тк.
Учився у Кричевського, виставлявся з Приймаченко: У Києві відкривається виставка мозаїк із соломи Олександра Саєнка (фото 11)
Н. Саєнко, "Княгині", 2008, вовна. р. тк.
Учився у Кричевського, виставлявся з Приймаченко: У Києві відкривається виставка мозаїк із соломи Олександра Саєнка (фото 12)
Л. Майданець, "Купальські вогні", 2011, в., р. тк.

Зараз мало хто працює з гобеленами — це пов'язано з тим, що це складна техніка, чи це через те, що гобелени перестали сприйматись як звичайна ужиткова річ у побуті?

Українці завжди прикрашали оселю творами народного мистецтва: рушниками, килимами, тканинами, керамічним посудом, дерев'яними скринями, витинанками. Це особлива традиція українського народу  необхідний атрибут для житла. Коли Кричевський розробляв інтер'єри, то завжди враховував це. Адже твори декоративного мистецтва дають ефект безпеки, стабільності й захищеності, що є важливим для психологічного комфорту життя людини. У нас вдома зберігається унікальний меблевий набір, який ми з батьком оздобили в 1980 році. Він повністю декорований соломою, покритою лаком. Хотілося б, щоб люди почали оформляти інтер'єри мистецькими творами. Для мене дуже дивно, коли в будинку голі стіни.

Учився у Кричевського, виставлявся з Приймаченко: У Києві відкривається виставка мозаїк із соломи Олександра Саєнка (фото 13)
О. Саєнко, 1980, інкрустовані соломою меблі


Виставка "Осяяння" відкрита із 25 лютого в галереї Artissue за адресою вулиця Прорізна, 3, та проходить у форматі приватних візитів у студію за попереднім записом.

Читайте також: Как смотреть и говорить об искусстве аутсайдеров?