Поиск

\"Геніальність Кім — у її примітивізмі\". Читайте фрагмент із книги про феномен Кардаш'ян

"Геніальність Кім — у її примітивізмі". Читайте фрагмент із книги про феномен Кардаш'ян

Видавництво "Фабула"

Текст: Buro 24/7


Фото: @kimkardashian

Дослідження культури знаменитостей

У видавництві "Фабула" вийшла друком книга американського дослідника Елліса Кешмора "Феномен культури Кардаш'ян", у якій автор вивчає, як змінювалась культура знаменитості з ХХ століття по сьогодні та як зіркові інфлюенсери впливають на життя звичайних людей.

Пропонуємо уривок, у якому Кешмор розмірковує про те, у чому сила, мабуть, головної інфлюенсерки світу – Кім Кардаш'ян.

"Геніальність Кім — у її примітивізмі". Читайте фрагмент із книги про феномен Кардаш'ян (фото 1)

Геніальність Кім Кардаш’ян — у її примітивізмі.

Я маю на увазі її чітке усвідомлення цінності чогось простого, не ускладненого, хоча і не обов’язково простого у виконанні. Вона втілює це за допомогою власних проявів — хтось міг би назвати це мистецтвом.

Тож коли вона у 2017-му позувала для вересневого випуску журналу Interview в одязі, що здавався наче створеним Олегом Кассіні, особистим дизайнером Джекі Онассіс-Кеннеді, — вона знала, що реакція буде жвавою. На випадок, якщо читачі не усвідомлять порівняння із Джекі, журнал проголосив Кім "Новою першою леді Америки".

Для деяких читачів це було достатньою причиною завити від люті. Бо ж загальна улюблениця Джекі була уособленням елегантності, гідності та блиску. Кім зазвичай не асоціювалася із цими якостями. Дехто припустив, що на знімках шкіру Кардаш’ян було оброблено так, щоб вона була темнішою і відповідала відтінку шкіри її дочки Норт, якій на той момент було чотири і чиїм батьком був Каньє Вест.

Етнічне походження Кардаш’янів вірменське, поряд з англійським, шотландським, ірландським, німецьким та данським. Із погляду американської систематизації, Норт варто було би вважати міжрасовою (і пам’ятаймо, це те, як себе при нагоді описувала Геллі Беррі).

"Геніальність Кім — у її примітивізмі". Читайте фрагмент із книги про феномен Кардаш'ян (фото 2)

За рік до того, для своєї лінії косметики KKW Beauty, Кардаш’ян випустила рекламну серію світлин, на яких теж була на диво темношкірою, хоча пізніше вона була більш відкритою до примирення у своїй реакції на критику. "Я напевне ніколи не хотіла нікого образити, — сказала вона для The New York Times. — Я працювала з дивовижними фотографом і командою. Я була дуже засмаглою, коли ми робили знімки, тож, можливо, саме це підсилило контраст". Один із користувачів твіттеру написав: "Вона жахлива людина, що присвоює собі культуру і не говорить про реальні речі". Інший питав: "Ти тепер чорна, сестро?"

"Геніальність Кім — у її примітивізмі". Читайте фрагмент із книги про феномен Кардаш'ян (фото 3)

Чорні жінки та чоловіки, як я вже зазначав, висвітлювали чи принаймні скидалися на тих, хто висвітлює свою шкіру, через цілий спектр причин. Але зовсім небагатьох, окрім Кардаш’ян, критикували за протилежну процедуру — затемнення шкіри. Протягом років білі актори грали чорних персонажів завдяки тому, що культурний контекст це зазвичай дозволяв. Лоуренс Олів’є був знаменитий своєю "затемненою" зовнішністю в екранізації "Отелло" Стюарта Бурга 1965 року. Чарлтона Гестона серйозно зафарбували для його ролі мексиканського офіцера з відділу наркотиків у фільмі Орсона Веллза 1958 року "Дотик зла". Не було ніякого занепокоєння, хоча сьогодні небагато продюсерів чи режисерів розглядали би проби білих акторів на ці ролі.

Зовсім нещодавно, у 2016-му, Зої Салдана, чия мати пуерториканка, а батько домініканець, затемнювала свою шкіру для ролі Ніни Сімон у байопіку Синтії Морт "Ніна". "Неважливо, як багато негативу я отримаю через це. Я шануватиму і поважатиму свою чорну спільноту, тому що це те, ким я є, — сказала Салдана Джуді Бакрак для журналу Allure у 2013-му, додаючи: — Якщо Елізабет Тейлор може бути Клеопатрою, я можу бути Ніною".

"Геніальність Кім — у її примітивізмі". Читайте фрагмент із книги про феномен Кардаш'ян (фото 4)

Цифрову обробку фото Кардаш’ян чи, можливо, косметичне регулювання кольору шкіри не було зроблено заради ролі в кіно або заради будь-якої іншої ролі, проте це було виставою.

Це була та таємна гра, у яку Кардаш’ян грає з нами. Це був її різновид видовища, наче тикання в аудиторію електрошокером для худоби.

Досвід, напевне, навчив її, що етнічні питання не заколисають її аудиторію до затишної дрімоти; вони сповнять людей шаленством. У 2013 році (а можливо, і раніше) вона вбирала своє волосся у так звані брейди фулані (фулані належать до кочових племен одного з регіонів Західної Африки; їхні жінки заплітають волосся в довгі коси, які або звисають, або їх закручують по боках).

"Геніальність Кім — у її примітивізмі". Читайте фрагмент із книги про феномен Кардаш'ян (фото 5)

Вона була не першою західною жінкою, яка заплітала волосся в такий спосіб заради видовищності. Біла акторка Бо Дерек не викликала жодних заперечень, коли прибирала волосся в цьому ж стилі для фільму Блейка Едвардса "10". Фільм вийшов 1979 року, у часи, коли слово "чорний" уживалося всюди, на відміну від терміна "привласнення культури".

Шанобливість ніколи не була сильною стороною Кардаш’ян, тож її ставлення до Жана-Поля Гуда, фотографа, ілюстратора та автора книжки "Лихоманка джунглів", ніколи не було шанобливим чи хоча би смиренним. Насправді це було навіть добре: робота Гуда мала на меті викликати обурення — й аж ніяк не повагу.

"Геніальність Кім — у її примітивізмі". Читайте фрагмент із книги про феномен Кардаш'ян (фото 6)

Гуд був арт-директором у 1960-х, пізніше став партнером й іміджмейкером Грейс Джонс. Він створив обкладинку для альбому Джонс Island Life (того, де вона в балетній позі арабеск). Книжка була повна подібних поз, зокрема там було фото, яке називалося "Кароліна Бомонт, Нью-Йорк": на ньому було зображено оголену чорну жінку з волоссям, зібраним у вузол на маківці, на опуклій п’ятій точці котрої стоїть келих для шампанського. Вона відкорковує пляшку шампанського так, що піна вистрілює над її головою, потрапляючи в келих.

Колекцію Гуда не було відверто розкритиковано в 1980-х, навіть попри те, що знімок нагадував зображення XIX століття Саарті (іноді Сари) Баартман, або ж Готтентотської Венери, африканки, яку возили як експонат по Європі. Назва книжки Гуда відображала його власні відчуття: як він пояснив Лео Вулферту з People у 1979 році, "мене лихоманило від джунглів". І він не мав на увазі важку форму малярії.

За тридцять два роки після книжки Гуда Кардаш’ян створює карикатуру — це, напевно, слушне слово — на його колекцію, багато зображень із якої самі були карикатурами. Журнал Paper навіть не намагався приховати наміри: історія отримала заголовок "Підірвати Інтернет: Кім Кардаш’ян" (зима 2014 року). Знімок Кароліни Бомонт дещо змінили: на Кардаш’ян були намисто з перлин, вечірні сатинові рукавички та чорна максісукня, вишита бісером.

"Геніальність Кім — у її примітивізмі". Читайте фрагмент із книги про феномен Кардаш'ян (фото 7)

Проте відтворення було близьким. У неї навіть хвіст на маківці так само піднімався вгору. Інші світлини зображали Кардаш’ян з оголеними сідницями й змащену олією. Порівняння із "Сексом" Мадонни, про який я розповідав у Розділі 2, були неминучими: це була артистка, уже визнана однією з найбільш захопливих жінок світу, яка накопичила 52,5 мільйона доларів до виплати податків із червня 2014 до червня 2015-го (за інформацією Наталі Робехмед із Forbes, 8 березня 2016 року), скидаючи свій одяг задля публічного споживання.

Як я вже писав, геніальність Кардаш’ян у примітивізмі:

вона вірить у цінність простої поведінки, яка не завжди керується логікою чи здоровим глуздом. Якщо їй щось видається правильним — вона це робить.

Тож гра з вогнем не обов’язково заборонена. Це не скасовує того, що вона та її радники спромоглися конвертувати цю видатну навичку в таке ж видатне комерційне підприємство.

Проте часто грошова сторона діяльності Кардаш’ян приховує подарунок, який вона отримує за гру із надто серйозними темами, і ця гра аж ніяк їй не шкодить.

*****

"Кардаш'яни — це неминуча культурна та комерційна сила", – зазначили у 2010 році Гаррієт Раян та Адам Цорн у Los Angeles Times. 

Щойно завершився четвертий сезон "Разом із Кардаш'янами", забезпечивши кабельний канал E! програмою, що збирала більше глядачів, ніж будь-яка інша в будь-які інші часи. Вебсайт Кім став найбільш відвідуваним в історії. "І Медісон-авеню закликає сім'ю (Кардаш'янів) продавати середньостатистичному американцеві будь-що, від пігулок для схуднення та апельсинового соку до автомобільних перегонів та фастфуду, — написали Раян та Цорн, перш ніж задуматися: — До них приходить популярність навіть попри те, що сестрам бракує талантів, які традиційно вважають шляхом до зірковості, а деякі вірять, що саме завдяки цьому".

"Колись усім заправляли Періс Гілтон та Ліндсей Лохан, — написала Крістін Кірні в 2010 році для Ottawa Citizen. — Проте сьогодні (Кім) Кардаш'ян заповнює собою все... перетворивши себе на бренд". Лохан ще дитиною стала моделлю, була акторкою, випустила альбом-бестселер, зіграла Елізабет Тейлор у телефільмі та стала улюбленицею таблоїдів, коли відкрила для себе і вподобала наркотики та алкоголь. Неприємності із законом, тюремне ув'язнення, чутки про лесбійські стосунки — усе це підтримувало увагу до неї навіть тоді, коли її офіційну професійну кар'єру було зруйновано. Лохан укладала контракти на рекламу сумочок, кремів для автозасмаги та легінсів, проте 90-денне ув'язнення в реабілітаційній клініці після брехні поліції щодо водіння під час автомобільної аварії переконало деякі бренди, що вона більше не є належним зразком для впливу. (Між Лохан та Гілтон була широко розрекламована і тому вкрай цінна ворожнеча.)

"Геніальність Кім — у її примітивізмі". Читайте фрагмент із книги про феномен Кардаш'ян (фото 8)

У 2010 році Кім Кардаш'ян, якій на той момент було 30, могла би претендувати на звання найбільш впливової жінки у світі.

Впливової в сенсі формування та спрямування вибору споживачів. Інфлюенсери можуть змусити щось відбутися, вони можуть змінити замовлення ринку. Ніхто не припускає, що вони якісь вищі істоти, що їхні ерудиція, проникливість та здатність цінувати стиль перетворюють їх на ідеальних законодавців мод, яких нам слід шанобливо наслідувати. Вони лише захоплюють увагу та підштовхують нас купляти певні продукти, а не якісь інші.

І Кардаш'ян робила це з більшим впливом, ніж, мабуть, будь-хто інший в історії.

 Дивіться також: 

"Хотiв, щоб я дивилася на нього в душi". Історія Ешлі Джадд, яка подала в суд на Вайнштайна.

Оставьте комментарий

Больше