Поиск

“Хотiв, щоб я дивилася на нього в душi\". Історія Ешлі Джадд, яка подала в суд на Вайнштайна

“Хотiв, щоб я дивилася на нього в душi". Історія Ешлі Джадд, яка подала в суд на Вайнштайна

Нон-фікшн

Текст: Настя Сидько


Новинка видавництва Yakaboo Publishing

У липні у видавництві Yakaboo Publishing виходить друком книга "Вона розповіла" – це розслідування двох журналісток, Джоді Кантор та Меган Туей, присвячене становленню руху #MeToo та викриттю випадків сексуального насильства.

У 2017 році вони опублікували матеріал у New York Times, де розповіли більш ніж про 80 випадків харасменту зі сторони продюсера Гарві Вайнштайна. Наступного року їхню роботу відзначили Пулітцерівською премією у категорії "Служіння суспільству". Ще через рік Джоді і Меган опублікували книгу, де детально розповіли, з чого почався рух #MeToo, який розділив світ на "до" і "після". Видання одразу ж стало бестселером NYT. "Вона розповіла" – це не лише про історію з Гарві Вайнштайном, яка, звичайно, стала ключовою, це також і про жорстоке ставлення президента Доналда Трампа до жінок, і про публічне обвинувачення судді Верховного суду США Бретта Кавано в сексуальному насильстві.

Публікуємо фрагмент книги, де акторка Ешлі Джадд ("Протистояння", "Свідок", "Фріда") ділиться своїм досвідом харасменту з боку Вайнштайна. Нагадаємо, Ешлі була однією з перших акторок, які звинуватили голлівудського продюсера у сексуальних домаганнях. У 2018-му вона подала позов до суду, стверджуючи, що через відмову Вайнштайн зруйнував її кар'єру (мова йшла про фільм "Володар перснів", коли режисер Пітер Джексон розглядав її на одну з ролей, але з подачі Вайнштайна Джадд опинилась у "чорному списку"). 

У березні цього року суд у США засудив продюсера до 23 років позбавлення волі. 

“Хотiв, щоб я дивилася на нього в душi". Історія Ешлі Джадд, яка подала в суд на Вайнштайна (фото 1)

"Вона розповіла" (уривок)

Джадд 1996 року мала трохи за двадцять, і вона вже була зіркою завдяки кільком фільмам, зокрема "Спека" і "Час убивати". З Вайнштайном познайомилася на якомусь заході у Лос-Анджелесі. Продюсер запропонував зустрітися, і Джадд припустила, що йдеться про ділову розмову. Вони планували побачитися в ресторані готелю "Беверлі-Гіллз", згадувала акторка. Вона нічого не підозрювала.

У Лос-Анджелесі дівчина була з батьком, і під час світського заходу познайомила двох старших чоловіків. "Мій тато і гадки не мав, що станеться", — сказала Джадд.


Коли вона приїхала до готелю, їй запропонували піднятися в номер люкс Вайнштайна. Продюсер уже тримав напоготові охолоджене шампанське.


Дівчина лише кілька разів ковтнула. Вони трохи поспілкувалися, й вона, як згадувала Джадд, "вийшла звідти якомога швидше", бо його наміри були трохи підозрілими. За кілька днів він знову запросив її на зустріч, цього разу на сніданок у готелі Peninsula у Беверлі-Гіллз. Джадд вирішила, що ранкова зустріч буде безпечною. Вона приїхала до готелю втомлена: цілу ніч знімалася у своєму першому великому трилері "Цілуючи дівчат" із Морґаном Фріменом, і вирушила в готель просто зі зйомок. Коли на рецепції їй сказали, що продюсер переніс зустріч із ресторану до свого номера, дівчина роздратувалася: їй потрібно було виспатися, а номер, радше за все, обслуговуватимуть цілу вічність. Вона вирішила, що замовить пластівці, щоб зекономити час.


Коли вона зайшла до Вайнштайна, він був у халаті — такого Джадд не очікувала. Запропонував зробити їй масаж. Дівчина відмовилася.


Він наполягав, пропонуючи принаймні помасувати їй плечі. Вона відхилила і цю пропозицію також. Тоді він попросив її підійти до шафи і допомогти обрати одяг. Потім покликав до ванної. Хоча відтоді минуло двадцять років, Джадд досі може намалювати схему готельного номера. Прохання Вайнштайна ставали чимраз непристойніші. Дівчина щоразу відмовляла, але він не вгавав. "Я казала “ні” у різні способи, багато разів, а він продовжував звертатися до мене з якимись недвозначними проханнями", — розповідала вона. Його прохання нагадували військові команди — дуже чіткі: спочатку піди туди, а потім підійди сюди. Нарешті він запропонував їй бодай подивитися, як він прийматиме душ, ніби це якийсь компроміс.

Джадд згадувала, що почувалася тоді, ніби потрапила в пастку, бо боялася зруйнувати власну кінокар’єру. "На кону стояло багато, зважаючи на престиж Miramax", — пояснила вона. Їй потрібна була стратегія втечі, спосіб вислизнути від Вайнштайна.


"Укладімо угоду, Гарві. Якщо я отримаю нагороду кіноакадемії за роль у фільмі Miramax, то зроблю тобі міньєт", — сказала вона, покидаючи номер.


“Хотiв, щоб я дивилася на нього в душi". Історія Ешлі Джадд, яка подала в суд на Вайнштайна (фото 2)
Ешлі Джадд і Гарві Вайнштайн

Джадд розповіла, що діяла так із безвиході: відмова продюсерові загрожувала її кар’єрі. Тому вона віджартувалася, щоб не образити його і безпечно вийти. Тоді Джадд вважала цей випадок огидним. Вона негайно розповіла про цю пригоду своїй матері, співачці Наомі Джадд, і батькові, а згодом — іншим близьким людям. Під час розмови Джадд мала спокійний вигляд, можливо тому, що не приховувала цієї історії й раніше, тож її розповідь не скидалася на сором’язливу сповідь.

Кілька років по тому вона отримала роль у продюсованому Miramax фільмі "Фріда" — її запросила Сальма Гаєк, зірка, яка зіграла роль мексиканської художниці Фріди Кало. (Джадд з осторогою ставилася до співпраці з Вайнштайном, але хотіла підтримати Гаєк). Під час зйомок у Мексиці вони разом з іще однією зіркою фільму, Валерією Ґоліно, збували вихідний день на курорті. Три жінки сиділи на відкритій терасі за столом, аж раптом до них підійшов Вайнштайн. Він тепло привітав інших, а Джадд наче й не зауважив, згадувала акторка. Після того, як Вайнштайн відійшов, вона розповіла акторкам про те, що сталося в лос-анджелеському готелі. Це схоже на нього, відповіли ті. Він завжди чіпляється з такими проханнями. І так само чинив із ними. Джадд запитала, чому вони не наважаться дати відсіч Вайнштайну.


"Я не розуміла, чому всі ми так боїмося його", — сказала Джадд.


Але фільм "Фріда" Гаєк вважала справою свого життя, а продюсером був Вайнштайн, який щомиті міг зупинити виробництво. Завдяки годинній розмові з Джадд, розслідування трохи просунулося. Вона назвала кількох акторок, які кілька років тому нарікали на тривожну поведінку Вайнштайна. Він мав владу і використовував ділові зустрічі як привід схилити жінок до сексу, і всі мовчали про це, — сказала Джадд.

“Хотiв, щоб я дивилася на нього в душi". Історія Ешлі Джадд, яка подала в суд на Вайнштайна (фото 3)
Ешлі Джадд і Сальма Гаєк ("Фріда")

Дитинство і юність Ешлі Джадд були позначені самотністю. Народилася Ешлі Сімінелла (так її звали насправді) 1968 року. Її батьки рано розлучилися. Мати Ешлі була музиканткою-аматоркою, музикувала здебільшого вдома, а щоб оплачувати рахунки, працювала кельнеркою, а згодом секретаркою. Ешлі змінила тринадцять шкіл у чотирьох штатах, перш ніж здобула середню освіту, і щоразу втрачала друзів. Вона так палко прагнула товариства, що уявляла фей, які складають їй компанію. У третьому класі вона "вміла готувати піцу з напівфабрикатів, пекла печиво з шоколадною крихтою, і навіть у перший день навчального року самостійно йшла на шкільний автобус, хоча й не була цілком упевнена, куди саме їхати", — написала вона у мемуарах.

Гаслом її дитинства були слова: "Де усі?". У юному віці Джадд кілька разів зазнала сексуального насильства.


Коли навчалася в початкових класах, якийсь старий чоловік запропонував їй чверть долара на автомат для пінболу, якщо вона сяде йому на коліна.


"Я була шокована, коли він зненацька обхопив мене руками, стиснув у обіймах і притиснув свій рот до мого, засовуючи язика мені в горлянку", — написала вона. Джадд розповіла про це дорослим, які мали наглядати за нею, але їй не повірили.

Під час літніх канікул у середній школі, працюючи моделлю в Японії, вона зазнала сексуального насильства від боса, а один знайомий зґвалтував її. В університеті Кентуккі вона увійшла в сестринство і почала відвідувати курс лекцій із ґендерних досліджень. Освітлені доріжки і телефонні будки у студентському містечку вразили її, бо свідчили про те, що навіть тут жінкам доводиться оточувати себе додатковими засобами безпеки. Переконана, що ситуацію можна виправити, Джадд із головою занурилася в громадську діяльність, а коли якось представник опікунчої ради університету вжив у розмові зневажливий расовий епітет, організувала студентський марш протесту. Вона навіть хотіла стати християнською місіонеркою, подала заяву і її таки прийняли в Корпус Миру, до якого мала приєднатися після закінчення навчання. А натомість стала акторкою — Джадд хотіла спробувати це, поки молода і може ризикувати, — а згодом кінозіркою.

Однак у вільний від зйомок час вона використовувала свою популярність для просвітницької роботи, відвідувала бідні села, нетрі та клініки всього світу, привертаючи увагу до СНІДу, насильства над жінками, здоров’я матерів і сімейного планування. 2006 року разом із Сальмою Гаєк вона відвідувала клініки для ВІЛ-інфікованих та борделі у Ґватемалі, де спілкувалися з повіями, які розповідали, що отримують від клієнта два долари, а що потребують грошей, то обслуговують по десять-дванадцять клієнтів щодня.

Незважаючи на проблеми, які Джадд бачила в Голлівуді, вона розмежовувала дві складові свого життя — в індустрії розваг і в охороні громадського здоров’я. А 2009 року 41-річна Джадд записалася на магістерську програму для фахівців, які досягли середини своєї кар’єри, в Школі управління імені Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету. (Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Пан Ґі Мун закінчив ту саму програму — як і Білл О’Райллі.) Вона замислювалася про політику. У штаті Теннессі ніколи не було жінки-губернатора або сенаторки.


У Гарварді вона почувалася краще, ніж у шоубізнесі, і не була впевнена, що взагалі повернеться до акторства.


"Я знайшла своїх людей", — сказала Джадд. Її улюблений курс під назвою "Ґендерне насильство, право і соціальна справедливість" викладала професорка юридичного факультету Даян Розенфельд. Джадд потоваришувала зі студентами юридичного факультету другого та третього курсів, запропонувала їм створити дослідницьку групу, пекла для них печиво і часто виступала під час лекцій, хоча й рідко згадувала Голлівуд.

Розенфельд на своїх лекціях стверджувала, буцімто правова система сформована так, щоб насамперед захищати чоловіків, а не жінок. Як приклад протилежного підходу вона наводила егалітарну поведінку мавп бонобо, які в процесі еволюції викорінили сексуальну домінацію самців у своїй громаді. Якщо самець агресивно ставиться до бонобо жіночої статі, вона видає особливий крик, пояснювала Розенфельд. Інші самиці спускаються з дерев і квапляться до товаришки, щоб допомогти відбитися від нападника. Для Джадд цей курс став справжнім одкровенням і, в певному сенсі, поверненням до основ. Розенфельд аналізувала те, про що Джадд знала і що бачила все життя — в дитинстві, у Голлівуді, під час поїздок до закордонних борделів та клінік, — і ознайомила акторку з інтелектуальними засадами та теорією, спонукаючи переосмислити їх.

 

Смотрите также:

“Феминисток никто не любит”: Зачем смотреть сериал “Миссис Америка” с Кейт Бланшетт.

 "Жить с врагом". Фотопроект Донны Феррато, посвященный домашнему насилию.

Оставьте комментарий

Больше